В Україні 17-річна науковиця разом з викладачами винайшли унікальний матеріал для ЗСУ: що про це відомо

Точною наукою Настя зацікавилася у 9-ому класі.

В одній з лабораторій КПІ 17-річна випускниця столичного технічного ліцею Анастасія Мініцька проводить чимало часу і вже може похвалитися своїми досягненнями. Вона разом із наставником винайшла унікальний матеріал, який може бути корисним для ЗСУ.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Точною наукою Настя зацікавилася у 9-ому класі. Стала вихованицею Київської малої академії наук. Обрала секцію матеріалознавства. Коли почалося повномасштабне вторгнення – замислилася: як зробити так, аби її знання стали у нагоді нашим захисникам?

“Займалася плетінням сіток, збирала допомогу, а потім захотілося більш масштабно допомагати. Але так як я займалася наукою, який найкращий спосіб, ніж зробити це через науку?”, – каже дослідниця Анастасія Мініцька.

Десятки ідей і можливих рішень. На допомогу Насті прийшов цілий консиліум викладачів КПІ – на чолі з її науковим керівником Олегом Володимировичем. Порадилися і вирішили розробити технологію створення надлегкого металополімерного матеріалу.

“Зараз у військових актуальна тема саме захисних споруд, які можна було б швидко зібрати-розібрати, щоб вони були легкі і міцні водночас, але як такого матеріалу, його досить мало”, – каже дівчина.

За основу для подальшого вдосконалення обрали пористий алюміній, раніше розроблений у КПІ теж потенційно – для військових цілей.

“Коли оцей матеріал нам показали, його теж хотіли розроблювати як домфірующий елемент – він міг використовуватися при вибухах і все інше – він легкий і гарна міцність”, – каже завідувач навчально-наукової лабораторії кріогенної техніки фізико-математичного факультету НТУ “Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського” Олег Козленко.

Наступний етап – підбір наповнювачів для покращення властивостей алюмінію. А саме – зробити його ще більш легким, пластичним а головне – міцнішим та надійнішим. Щоб при ударі – було складніше зруйнувати. Перебрали кілька варіантів. Матеріал просочували різними полімерами за допомогою – екструдера. Це щось на зразок гігантської м’ясорубки.

“Ми використовуємо пористий зразок алюмінію, який до цього отримували у лабораторії, вставляємо у камеру екструдера і далі засипаємо полімер у вигляді гранул, проходить крізь шнек, який як частинка, яка крутиться і створює тиск, під яким полімер проходить до камери. нагрівається і під тиском проходить крізь пористий зразок. І він отримує просочення, ми отримуємо ось такий от зразочок”, – каже дослідниця Анастасія Мініцька.

Близько року спроб і помилок. Хоч і не з першого разу, але дослідникам – це таки вдалося.

“Отже, коли розміновують різні території, стикаються із вибухонебезпечними предметами і їх підривають, то цей матеріал може бути корисним щоб забезпечити додатковий захист людям, які цим займаються, тобто, якщо використовувати поверх бронежилетів, то це зможе значно зменшити травмування особового складу”, – пояснює дослідниця Анастасія Мініцька.

“Ми зробили такий варіант, що його властивості набагато кращі при меншій масі. Для людини, щоб зробити якусь вогневу точку дуже швидко під вогнем противника і щоб маса була, допустім на 8 людей по 10 кг і щоб це все було 80 кг і воно захищало від куль, то це було б дуже класно”, – каже завідувач навчально-наукової лабораторії кріогенної техніки фізико-математичного факультету НТУ “Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського” Олег Козленко.

За тим як Настя досліджувала і створювала геть нове – уважно слідкували її батьки. Вони теж – науковці. І донькою дуже пишаються.

“Ми розуміємо оскільки науковці, що не все те що ми хочемо, у нас одразу виходить. Ми оцінювали таку можливість. але ми дуже зраділи, коли зрозуміли, що це виходить”, – каже мати дослідниці Наталія Мініцька.

Винахід, до створення якого долучилася Анастасія, вже подали на патент. Дівчина мріє, щоб його апробували у польових умовах. Якщо потрібно – потім доопрацюють.