Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

“Хаpків. Сьогодні зpанку багато xодила в спpавах по своєму мікpорайону. В якусь мить мeні здaлося, що…”

Подаємо мовою оригіналу:

Halyna Kuts

Сьогодні зранку багато ходила в справах по своєму мікрорайону.

В якусь мить мені здалося, що я зірвала мовний джекпот.

Навколо мене лунала ЛИШЕ українська мова.

Здавалося, що це тривало дууууже довго. Я зачудовано прислухалася. Хвилин через сорок мені вже захотілося вщипнути себе та перевірити, чи я дійсно зараз знаходжуся в Харкові.

Молодь щебетала чистою літературною мовою, старші люди розмовляли милою слобідською говіркою.

Раптом із стану щасливої замилуваності мене вивів якийсь мужчина, що звернувся до мене російською мовою: «Дєвушка, ульібайтєсь так всєгда. Когда ви ульібаєтєсь, кажется, что солнца вокруг больше».

І тут я усвідомлюю, що ходжу по вулицях, усміхаючись) Цікава така картинка збоку: ходить дама і сама собі чогось посміхається.

Кажу мужчині: «Дякую. Гарного вам дня». А він одразу перейшов на українську мову і радісно відповів: «І вам гарного дня. Все буде Україна!».

«Звісно, так і буде» – відповіла я.

Дякую, Боженьку!

Такого тривалого занурення в українську мовну стихію в мене ще тут не було.

Будь першим хто прокоментує

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Переглядів: 71